Шампунь – це один із найпопулярніших засобів для миття волосся. Однак лише мало хто знає, звідки пішла ця назва і яке значення вона має. Дивно, що слово "шампунь" має у своїй основі купального коня.
Історія зародження цього слова пов'язана з часом великого Могольського каганату, коли правителі племені куманів, що населяли Центральну Азію, практикували особливий обряд очищення. Під час щорічного свята, званого "шамун", жінки та дівчата купалися голяка у річці. Проте спочатку обряди, що переходять, переросли в звичайну купіль, де крім купання проводилася і гігієнічна процедура для волосся.
Таке шанобливе ставлення до волосся спричинило вигадування спеціальних засобів, які допомогли б зберегти їхню красу. Саме такий засіб отримав назву "шампунь", на ім'я знаменитого свята, настільки уславленого в країні всіх шанувальників купали.
З часом ритуал " шамун " став забуватися, але слово " шампунь " збереглося у світі і став означати засіб для миття волосся. Сьогодні ця назва відома кожній людині і асоціюється з пахощами, чистотою та доглядом за волоссям.
| Звідки пішла назва шампунь |
|---|
Назва "шампунь" походить від групи санскритських слів "चापित्" (śāp) і "कण्ठि" (kaṇṭhi), що в перекладі означає "голова" та "мити". Шампунь – це засіб для миття волосся, який має спеціальні складові для очищення та догляду за волоссям та шкірою голови. Сьогодні існує безліч різних шампунів, призначених для різних типів волосся та різних проблем з волоссям та шкірою голови. Історія використання шампуню йде далеко назад. Жінки стародавніх цивілізацій, таких як єгиптянки, гречанки та римлянки, використовували різні засоби для очищення волосся та шкіри голови. Ці засоби часто включали олію, яйця та рослинні екстракти. У середні віки в Європі шампунь використовувався рідко, і найчастіше волосся мили просто водою або використовували натуральні засоби, такі як гірчиця або яблучний оцет. З розвитком перукарського мистецтва у ХІХ столітті шампунь почав активно розвиватися. Перукарі створювали власні формули та рецепти для виробництва шампунів. З появою наукових досліджень та технологічних досягнень у XX столітті шампунь став доступним для масового виробництва. Сьогодні шампунь є невід'ємною частиною догляду за волоссям та широко представлений на ринку. |
Ханс Шварцкопф Історія шампуню Шампунь був винайдений у 1903 році. Німецький хімік Ханс Шварцкопф вперше виготовив фіалковий шампунь із логотипом у вигляді чорноволосої голови. Порошковий шампунь Шварцкопфа став першим марочним продуктом у сфері косметики для волосся.
Перший шампунь з'явився в Англії у ХІХ столітті. До його винаходу волосся мили золою або милом, але після них залишався світлий наліт на волоссі. Почесні люди мили волосся дорогими маслами. Початок історії шампуню поклав Кейсі Херберт із Англії.
У радянських шампунів простежувалася своя еволюція. Спочатку вони були рідкими і випускалися у скляній тарі («Надія», «Івушка», «Берізка»). Їх основою були омилені солі жирних кислот, іншими словами рідке мило.