Нормотиміки – це лікарські препарати, які застосовуються для нормалізації роботи опорно-рухового апарату. Вони можуть бути призначені при різних захворюваннях та травмах, пов'язаних з кістками, суглобами та м'язами. Буває необхідність у призначенні нормотиміків, коли виникають проблеми з опорно-руховою системою, такі як біль у суглобах, шийному відділі хребта, спині або кінцівках.
Основна функція нормотиміків – покращення кровопостачання, регенерація тканин та відновлення пошкоджених кісток та суглобів. Вони допомагають впоратися із запальними процесами, зміцнити м'язи та суглоби, а також зменшити біль та набряки. Деякі пацієнти потребують призначення нормотиміків після операції на суглобах або кістках, щоб прискорити процес реабілітації та запобігти можливим ускладненням.
Лікар може призначити нормотиміку як основну терапію або в комбінації з іншими лікарськими засобами. При цьому дозування та тривалість прийому залежать від конкретного діагнозу та стану пацієнта. Важливо пам'ятати, що самолікування нормотиміками може бути небезпечним і призвести до небажаних побічних ефектів, тому призначати їх необхідно лише після консультації з лікарем.
| Чинник | Призначення |
|---|---|
| Гемоглобін | Нижче норми – при анемії |
| Залізо | Нижче норми – при залізодефіцитній анемії |
| Білірубін | Вище норми – при жовтяниці |
| Тромбоцити | Нижче норми – при тромбоцитопенії |
| Лейкоцити | Вище чи нижче норми – при запальних процесах чи інфекціях |
Якщо спостерігається тривожність, у хід ідуть м'які нейролептики. У міру того, як терапія діятиме, хворий може перейти в гіпоманіакальний стан. У такій ситуації призначають нормотиміки.
Показання до застосування нормотиміків
Нормотиміки – це стабілізатори настрою. На відміну від антидепресантів, що допомагають при депресії та нейролептиків, що призначаються при манії, нормотиміки знайшли застосування при біполярному афективному розладі (коли депресії чергуються з маніями і навпаки).
Нормотиміки також мають здатність пом'якшувати «гострі кути характеру», дратівливість, неуживливість, запальність, імпульсивність, дисфорію у пацієнтів із різними психічними розладами.