Антибіотики – це потужний засіб боротьби з інфекціями, викликаними бактеріями. Однак їх застосування не завжди є виправданим і може призвести до негативних наслідків. Тому важливо знати, коли варто застосовувати антибіотики та у яких випадках це необхідно.
Першою ознакою того, що антибіотики можуть знадобитися, є бактеріальна інфекція. Якщо ви відчуваєте погано, відчуваєте симптоми, характерні для інфекційного захворювання, і ці симптоми продовжують погіршуватися, ймовірно, причиною є бактерії. Однак варто пам'ятати, що іноді причиною захворювання можуть бути віруси. У цьому випадку антибіотики безсилі і краще звернутися до інших методів лікування.
Зазвичай лікарі призначають антибіотики у випадках, коли інфекція серйозна і може призвести до ускладнень. Однак існують ситуації, коли антибіотики необхідно призначати незалежно від тяжкості захворювання. Наприклад, при позалікарняній пневмонії, сечових інфекціях, інфекціях шкіри та м'яких тканин. У таких випадках застосування антибіотиків дозволяє запобігти поширенню інфекції та знизити ризик розвитку ускладнень.
| Симптоми | Призначення антибіотиків |
|---|---|
| Гнійні виділення з очей | У разі підозри на кон'юнктивіт |
| Температура вище 38 градусів | За наявності ознак інфекційного захворювання |
| Значне погіршення самопочуття | При підозрі на серйозне гостре інфекційне захворювання |
| Біль у горлі, слабкість, відсутність апетиту | При підозрі на ангіну |
| Кашель зі складними виділеннями з горла | У разі підозри на бронхіт |
| Запалення та набряк лімфовузлів | За наявності ознак інфекційного процесу |
Показання до застосування антибіотиків поява ознак гострої бактеріальної інфекції, з якою організм не справляється самостійно: Стійке та тривале підвищення температури Гнійні виділення
Вставте голку під прямим кутом (90°) до шкіри. Обережно введіть голку, щоб не зламати її: не повністю, 0,5-1 см голки повинен залишитися зовні. Після введення ліків прикладіть змочену в спирті вату до місця уколу. Як тільки витягніть голку, швидко притисніть місце уколу ватою.
Внутрішньом'язові ін'єкції застосовують у випадках, коли прийом препарату перорально – неможливий, або якщо необхідно прискорити процес всмоктування речовини (оральні форми лікарських засобів починають діяти тільки через 30–40 хвилин, а внутрішньом'язовий укол – вже через 10-15).