Крайній – це прикметник, який описує те, що знаходиться на краю чогось або є останнім у якійсь послідовності. Це слово має різні значення і може застосовуватись у різних контекстах.
Коли говорять про крайній випадок, мається на увазі ситуація, коли відбувається екстремальна чи надзвичайна подія, яка є винятком із звичайної практики. У такому разі крайній випадок може бути чимось незвичайним чи руйнівним, що потребує особливої уваги чи вирішення проблеми.
Крайній спорт відноситься до видів спорту, які вимагають високого ступеня фізичної підготовки та характеризуються екстремальними умовами. Це можуть бути спортивні види, пов'язані з висотою, швидкістю, небезпекою або складними умовами, де спортсмени стикаються з випробуваннями, що виходять за межі звичних кордонів.
| Слово | Опис |
|---|---|
| Крайній | Відносний прикметник, що означає іменник або прикметник, що вказує на можливість чи необхідність чогось у крайніх ситуаціях чи умовах. |
| Крайність | Поняття, що означає наявність чи прояв крайніх ситуацій чи умов. |
| Крайнощами | Множина іменника "крайність", що означає наявність або прояв безлічі крайніх ситуацій або умов. |
| Вкрай | Прислівник, утворений від прикметника "крайній", що вказує на високий ступінь або інтенсивність чогось. |
| Крайньої | Жіноча форма прикметника "крайній", використовується при описі іменників жіночого роду. |
Єфремової слово «останній» окреслюється «кінцевий серед однорідних предметів, явищ; такий, за яким не слідує щось подібне», а слово «крайній» – як «що з краю; дуже віддалений у якомусь напрямі». Слова схожі за значенням, але є абсолютними синонімами.
Таким чином, мовна інтуїція нагадує людям, що крайній — це лише зовнішній, кінцевий щодо решти, а ось останній — це вже назавжди, за ним — порожнеча. Збережена копія
Крайній – синонім „останнього“ у таких виразах, як „крайній термін“ або „у крайньому випадку“. Крайній — дуже сильний у прояві чогось (крайні заходи, крайня потреба)». Вживання прикметника "крайній" у сенсі "останній" повсюдно поширене.