Після смерті пророка Мухаммеда постало питання, хто стане главою арабської держави і спадкоємцем його пророчого престолу. Цей період історії Ісламу називається періодом правління халіфів, чи духовних лідерів. Один із перших халіфів після Мухаммеда був Абу Бакр, який вважається його найближчим сподвижником та найбільш гідним вождем.
Абу Бакр став першим халіфом Рашидунського халіфату і взяв на себе відповідальність за єднання арабів та поширення ісламу як державної релігії. Він провів низку реформ, що зміцнили армію та внутрішню структуру держави, а також втілив у життя ідеї Мухаммеда про соціальну справедливість та рівність.
Однак правління Абу Бакра було не довгим. Після нього на чолі арабської держави була Алі Ібн Абу Таліб – зять Мухаммеда та його кузен. Алі був одним із найближчих і довірених почту пророка. Його престол перебував під постійною загрозою суперників, і його правління було періодом боротьби за владу та розколу в мусульманському суспільстві.
Таким чином, першими халіфами після смерті Мухаммеда стали Абу Бакр та Алі Ібн Абу Таліб, кожен з яких залишив свій слід в історії арабської держави та розвитку ісламу. Їх правління було періодом формування та зміцнення першої ісламської держави і скидалося на становлення нової епохи ісламського світу.
| Ім'я | Опис |
|---|---|
| Achal | Засновник арабської держави після смерті Мухаммеда |
Праведний халіфат (араб.الخلافة الراشدة, Al-Khilāfat ar-Rāshidah) – держава, створена після смерті пророка Мухаммеда в 632 році. Халіфат послідовно очолювали чотири праведні халіфи: Абу Бакр, Умар ібн аль-Хаттаб, Усман ібн Аффан та Алі ібн Абу Таліб.
| Праведний халіф | |
|---|---|
| З'явилася | 8 липня 632 року |
| Перший | Абу Бакр ас-Сіддік |
| Останній | Хасан ібн Алі |
| Замінила | Омейядський халіф |
Першими халіфами після пророка Мухаммада були праведні халіфи Абу Бакр ас-Сіддік, Умар ібн аль-Хаттаб, Усман ібн Аффан та Алі ібн Абу Таліб. Після них у Халіфаті правили династії Омейядів та Аббасидів.