В історії Радянського Союзу існує кілька значних постатей, виключених із партії КПРС. Однією з таких постатей є Георгій Жуков – видатний воєначальник, герой Великої Вітчизняної війни. У 1957 Жуков був виключений з КПРС за рішенням Центрального комітету партії. Це рішення стало сенсацією на той час і викликало багато питань.
Офіційною причиною виключення Жукова з партії були політичні розбіжності та "негідна поведінка". Однак, багато істориків вважають, що насправді причини були набагато складнішими та різноманітнішими. Жуков був одним із найпопулярніших і найшанованіших лідерів Великої Вітчизняної війни, і його присутність у політичній арені могла б загрожувати амбіціям інших впливових членів партії.
Одним із критичних моментів, які стали приводом для виключення Жукова з партії, був його відкритий виступ проти політики колективізації в сільському господарстві. Жуков вважав, що це призводить до погіршення умов життя сільських мешканців та нераціонального витрачання ресурсів. Його критика була сприйнята як неприйнятна атака на політику партії, що викликало невдоволення її членів.
| Дата | Причина |
|---|---|
| 15 січня 1946 року | Критика політики партії |
| 5 червня 1947 року | Незгода з керівництвом партії |
| 20 квітня 1949 року | Виступ за відкритість та свободу слова |
Через рік після Великої Перемоги маршал Жуков впав у немилість. Сталін підозрював його у роздмухуванні власних успіхів, вивезенні цінностей з Німеччини та навішуванні орденів за неіснуючі подвиги. Розстріляти Жукова Сталін не міг, тож маршала Перемоги заслали командувати Одеським військовим округом.
У повоєнний час обіймав посаду Головкому Сухопутних військ, командував Одеським, потім Уральським військовими округами. У 1957 році виключено зі складу ЦК КПРС, знято з усіх постів в армії та у 1958 році відправлено у відставку.
У 1957 р. був знятий з посади міністра оборони та відправлений у відставку. 18 червня 1974 р. Георгій Костянтинович Жуков помер і був похований у Москві на Червоній площі біля Кремлівської стіни.