Атеїзм як філософське переконання є невід'ємною частиною сучасного суспільства. Він об'єднує людей, які не вірять у існування божественної сили чи богів. Атеїсти визнають лише наукове пояснення світу та принципи матеріального світу.
Атеїсти зазвичай вважають, що релігія обмежує свободу думки і пригнічує наукове пізнання світу. Вони сумніваються у існуванні надприродних сил і аргументують свою думку науковими фактами і логічними міркуваннями. Однак, думки атеїстів можуть змінюватись, і кожен атеїст може мати свої мотивації та погляди на світ.
| № | Атеїст | Що думає |
|---|---|---|
| 1 | Іванов | Атеїзм – це основа розуму та науки |
| 2 | Петров | Вірити в Бога – це не розумно та нераціонально |
| 3 | Сидорів | Немає наукових доказів існування Бога |
| 4 | Козлів | Релігія – це обман та знаряддя влади |
Атеїзм (др.-грец. ἄθεος «заперечення бога, безбожжя», від ἀ «без» + θεός «бог») — відкидання віри в існування будь-якого божества/бога або впевненість у тому, що богів не існує. У ширшому значенні атеїзм — просте відсутність віри у існування богів.
Тих, хто не вірив у Бога, ховають на тих же цвинтарях, що й віруючих. Хоча раніше, якщо людина за життя була не хрещена, на цвинтарі її не ховали. Тепер часи змінилися і такого жорсткого поділу давно немає. За великим рахунком те, яких релігійних поглядів за життя дотримувалася людина, не так важливо.
Атеїзм – буквально позначає заперечення бога (заперечення грец. a – «ні» і грец. theos – «бог»). Але оскільки із запереченням обов'язковим чином не пов'язане жодне твердження, поняття «атеїзм» змістовно може бути визначено лише конкретно-історично відповідно до того, до чого воно стоїть в опозиції.
Демографія
| Країна | Чисельність нерелігійного населення, % |
|---|---|
| Китай | 8 – 93 (в середньому 50,5) |
| Франція | 43-54 (в середньому 48,5) |
| Росія | 14-48,1 (за різними оцінками) |
| Білорусь | 47,8 |