Абсурдна людина – це той, хто усвідомлює безглуздість і байдужість світу, але при цьому не опускає руки і продовжує шукати сенс і мету свого існування. Він розуміє фрагментарність і невизначеність буття, але не дозволяє цьому відібрати в нього радість і насолоду життям.
Абсурдна людина не шукає логіки і пояснень в навколишньому світі, вона приймає її такою, якою вона є, і знаходить сенс і красу в непередбачуваних ситуаціях. Він здатний бачити в дрібницях та повсякденній рутині щось неповторне та дивовижне.
Абсурдна людина відкрита до нових вражень та досвіду. Він прагне пізнати світ і зрозуміти його, хоч і знає, що істина може бути недосяжною та невизначеною. Він готовий ризикнути і зробити крок у невідомість, щоб знайти те, що справді має для нього значення.
Що таке абсурдна людина | |
|---|---|
| Слово | Значення |
| Абсурд | Стан, ідея, поведінка, позбавлена сенсу чи логіки. |
| Людина | Розумна істота, що має інтелект і здібності для мислення і свідомості. |
| Абсурдна людина | Людина, чия поведінка, світогляд чи дії здаються нелогічними, які мають сенсу чи дивними. |
Абсу́рд (від лат. absurdus, «нестройний, безглуздий»; від лат. ad absurdum, «вихідний від глухого»), безглуздість, безглуздість відсутність сенсу, штибу, свідомості в кому, в чому щось нелогічне, безглузде, що суперечить здоровому глузду.
Альбер Камю розглядав абсурд, як протистояння та конфлікт людини, яка прагне осмислити мовчазний Всесвіт і набути сенсу. Отже життя людини абсурдна.Усвідомлення цього спонукає людину вибирати між суїцидом, «стрибком віри» та прийняттям.
Вже з цього зрозуміло, що Сізіф є абсурдним героєм. Такий він і у своїх пристрастях, і у стражданнях. Його зневага до богів, ненависть до смерті і бажання жити коштували йому невимовних мук – він змушений безцільно напружувати сили. Такою є ціна земних пристрастей.