Олександр Невський – видатний політичний та військовий лідер Русі, діяч XIII століття. Він прийшов до влади в один із найпростіших періодів історії Російського князівства. Правління Олександра Невського вважається однією з найбільш значних подій в історії Русі і вплинуло на подальші події в країні.
Олександр Невський вступив на престол у другій половині XIII століття, у період, коли Русь перебувала у серйозній політичній та військовій кризі. Саме тоді Русь роз'єднана між різними князівствами і ослаблена зовнішніми ворогами. Олександр Невський зміг об'єднати розрізнені сили під своїм лідерством та розпочати процес відновлення єдності та сили держави.
Дата, коли Олександр Невський зійшов престол, є предметом обговорення істориків. Існують різні погляди на це питання. Одні джерела говорять, що Олександр Невський став великим князем у 1252 році, інші стверджують, що це сталося у 1256 році. Проте, попри розбіжності, всі історики визнають важливість його правління та її внесок у історію Русі.
| Ім'я | Рік початку правління |
|---|---|
| Олександр Невський | 1252 |
| Олександр Ярославич Невський | |
|---|---|
| 1252 — 1263 | |
| Попередник | Андрій Ярославович |
| Наступник | Ярослав Ярославич |
| Народження | 13 травня 1221 року Переславль-Залеський, Володимиро-Суздальське князівство |
Олександр Невський (1220-1263 рр.), Видатний державний діяч і полководець Стародавньої Русі, новгородський князь (1236-1251 рр..), Великий князь Володимирський з 1252 р.
У 1230 році, коли Новгородська республіка закликала князя Ярослава, він, пробувши два тижні в Новгороді, посадив на князювання синів Федора та Олександра; через три роки Федір помер. Олександр Ярославич був тричі покликаний на князювання: у 1236—1240, 1241—1252 та 1257—1259 роках.