Гепарин – це антикоагулянт, який використовується для профілактики та лікування тромбозу та емболії. Його дія заснована на зменшенні згортання крові та запобіганні утворенню згустків. Гепарин застосовується як ін'єкції підшкірно чи внутрішньом'язово.
Перед початком лікування Гепарином необхідно проконсультуватися з лікарем та отримати всі рекомендації. Дозування та тривалість лікування індивідуальні та залежать від безлічі факторів, включаючи вагу пацієнта, стан його здоров'я та вимоги лікування.
Перед введенням Гепарину необхідно провести підготовку: простерилізуйте невелику ділянку шкіри, де проводитиметься ін'єкція. Після цього зробіть собі підшкірну ін'єкцію, ввівши голку під кутом до шкіри. Не забувайте змінювати місце введення щоразу, щоб уникнути розвитку реакції на місці ін'єкції.
| Препарат | Форма випуску | Дозування | Спосіб застосування | Тривалість лікування |
|---|---|---|---|---|
| Гепарин | Розчин для ін'єкцій | 10 000 МО/мл, 25 000 МО/мл, 50 000 МО/мл | Підшкірні або внутрішньовенні ін'єкції | За призначенням лікаря зазвичай від 7 до 12 днів |
| Фраксіпарін | Розчин для ін'єкцій | 2850 АЕ/0,3 мл, 5700 АЕ/0,6 мл, 7600 АЕ/0,8 мл | Підшкірні ін'єкції | За призначенням лікаря зазвичай від 7 до 10 днів |
| Словенікс | Розчин для ін'єкцій | 5000 МО/0,5 мл, 10000 МО/мл | Підшкірні ін'єкції | За призначенням лікаря, від 7 днів до кількох місяців |
препарат Гепарин-Дарниця застосовують місцево, 3–10 см гелю наносять легкими рухами, що втирають, на шкіру ураженої ділянки 1–3 рази на добу.. Доза препарату залежить від площі ураженої ділянки. Тривалість лікування визначає лікар індивідуально, з урахуванням тяжкості перебігу захворювання.
При безперервній внутрішньовенній інфузії вводити в дозі 15 МО/кг маси тіла на годину, розводячи гепарин 0,9% розчині NaCl; при регулярних внутрішньовенних ін'єкціях призначають по 5000-10000 МО гепарину кожні 4-6 год; при підшкірному введенні вводять кожні 12 годин по 15000-20000 МО або кожні 8 годин по 8000-10000 МО.
Показання
Гепарин знижує в'язкість крові, зменшує проникність судин, стимульовану брадикініном, гістаміном та іншими ендогенними факторами, та перешкоджає таким чином розвитку стазу.