У російській у іменників є різні форми для чоловічого та жіночого роду. Щоб сказати про жінку, предмет або явище, ми використовуємо спеціальні слова, які стосуються саме жіночого роду.
Для освіти жіночого роду багато іменників зазнають змін у своїй формі. Одним з найбільш поширених способів освіти жіночого роду є додавання певних закінчень до іменника.
Деякі закінчення надають жіночого значення слову -а (-я), -ка (-чка), -я (-ія), -ниця (-іца). Наприклад, зі слова "співак" утворюється "співачка"; з "кіт" – "кішка"; з "будівельник" – "будівниця".
| Слово у чоловічому роді | Слово в жіночому роді |
|---|---|
| Кіт | кішка |
| пес | сука |
| петербургець | петербурженка |
| студент | студентка |
| лікар | лікарка |
Фемінітиви (від лат. femina – "жінка"), фемінативи або nomina feminina – іменники жіночого роду, які позначають жінок, утворені від однокорінних іменників чоловічого роду, що позначають чоловіків, і є парними до них.
У російській мові здавна було безліч слів-фемінітивів, свідченням чого є різноманіття спеціальних суфіксів: -іц(а), -ніц(а), -щиць(а), -чиць(а), -ін(я) / -ин(я), -есс(а), -іс(а), -іха , -ш(а), -к(а). Слова типу жриця або ткаля існують у російській давно.
Автор – авторка, а не авторка. Блогер – блогерша, а не блогерка. Так лінгвісти пояснюють громадську нелюбов до нових фемінітивів, наприклад, Ірина Фуфаєва, кандидат філологічних наук, науковий співробітник РДГУ, автор книги «Як називаються жінки.